Вернуться   Городской форум Бахмута > Вільна зона UA > Культурний центр

Культурний центр Про мову та культуру

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 18.12.2008, 09:40   #21
Пожилой Подросток
 
Аватар для Маргинал
 
Регистрация: 29.06.2008
Возраст: 37
Сообщений: 2,393
Вес репутации: 18
Маргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личностьМаргинал - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 18/20
Сегодня Сообщений
sssss2393
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

FatBoySlim, спецыально...

Постій, попихач,
не грюкайте колеса.
Кондуктор, натисни на гальма!
Мене засмоктала,
Багнюка небезпечна,
Й життя моє -
Це вічна гра...
__________________
Жизнь - говно. Остерегайтесь подделок!

Valar morghulis

...Это всего лишь жалкое начало, хе-хе...
Маргинал вне форума   Ответить с цитированием
Старый 19.12.2008, 12:35   #22
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Оксана Забужко
Постскриптум. Поема-лист

Cavalcando l’art’ier per un cammino
pensoso de l’andar che mi sgradia,
trovai Amore in mezzo de la via
in abbito leggier di peregrino.
.................................................. .....
Quando mi vide, mi chiamo per nome,
e disse: "Io vegno di lontana parte,
ov’era lo tuo cor per mio volere;
e recolo a servir novo piacere".
Allora presi di lui sн gran parte,
ch’elli disparve, e non m’accorsi come.
Dante. Vita Nuova

1.
В перших рядках сповіщаю, милий: любов минула –
Мов, повагавшись, скотилася в лунку більярдна куля
(Вічнозелений газон потертого плюшу,
По якому гонить сліпий кийок круглі, ствердлі од страху душі).
Кожного ранку, замість гімнастики, лежачи в ліжку,
Вмикаю в уяві твої очі сіамської кішки,
Шляхетний профіль, роздвоєне підборіддя
(Мов копито! – як писала одна із мого поріддя), –
І, на довершення вправи, тебе висвітлюю голим.
Вислід – блискучий: зовсім не чую болю.

2.
Другим уступом дозволить сповістити: весна настала.
Маймо надію, цим разом уже на стало –
Більше дощів не буде, й на повний об’єм леґенів
Стане синього неба й рослявих легінів
З губами, що однімають і сон, і втому –
І світлосяйну пустку лишають потому.
В нас із тобою було інакше, а як – згадати несила:
Ніби свинцевим дробом пам’ять запорошило.
Я й зими не пригадую зовсім – лиш очі сльозило білим.
Цілу зиму-бо мала виснажливу працю: тебе любила.

3.
Відпущаєши нині, – кажу неживими губами.
Можу йти на всі сторони світу – ну хоч би до Алабами,
Подавати пиво у придорожнім барі
І чекати, що хтось заграє на банджо, то пак на гітарі
"Не плач, Оксано"... Такої свободи, милий,
Не побажаю жодній із тих, що тебе любили.
Можна листів не писати, і Господа не просити
Простити тебе за любов, тобою убиту,
Можна вступить до кляштору (якщо, звичайно, не пекнуть!) –
Можна навіть зустрітись з тобою. Скажімо, в пеклі.

4.
В цій країні, де я тепер мешкаю, штири відсотки люду
Вірять, що будуть у пеклі, – ну значить, напевно будуть.
Щодо мене, то я вже була. Й не в одному. Либонь, так треба –
Перейти через всі (це ж їх скільки?), щоб вийти в небо.
Жаль лиш, в кожному щось із себе лишаєш, а це погана прикмета,
Та й негарно, як десь на стільниці цинкованій шмат поета,
Мов зопсутий окіст ягнячий, вкривається шмарклями слизу
Й бірюзовими перснями мух, і хоч як зализуй
Відбатоване, доки загоїться, – так остаточно й не знати:
Коли доплуганишся в небо, чи зможуть тебе упізнати?

5.
Правда, є іще звичка – в усьому пошукувать смислу.
В необжитім безпросторі – як павутинка, зависла
Між землею і небесі індіянського літа
(От і все, що лишилося по індіянах!), – все прагну укмітить,
Мов стібками, крізь ясність снів і крізь яву сонну
Перепущену – нитку знаків: нічний дзвінок телефонний,
Що зривається, в пітній руці зоставляючи мертву трубку;
В несподіванім домі твоя афіша; відтерплі вві сні зарубки
На поваленім стовбурі пам’яті: голос, кімната, запах...
За цим всім щось стоїть, але що – не вмію сказати.

6.
Не у тебе питаюся, милий, – у долі: чого ти хочеш?
І пощо мене й далі обманками вперто морочиш,
І про що ця морзянка сиґналить мені крізь пустиню
Самоти, у якій – непроникні для голосу стіни?
Я сама не люблю цеї жінки в свічаді навпроти:
Вертикальна бганка в міжбрів’ї, обвисла лінія рота,
Істеричні сплески завзяття і довгі, глухі провали
(Забуває, про що говорила, коли перервали...) –
Якщо ти від початку її у мені розгледів,
Чи не краще було в зоопарку любити білих ведмедів?

7.
Але годі. Вже в згадці відновлено різнобокість
Місць, де були ми вдвох: з них відтала блискуча окидь
Твоєї присутності (досі всі кадри я брала
Під одним лиш кутом, залежно, зліва чи справа
Був тоді ти). А тепер – мов ширяючи над землею,
Бачу згори нескінченну осінню алею,
Мокрі лавочки, рослі голівки похнюплених айстр від Олеся,
По доріжці простягнені тіні довготелесі
Чоловіка й жінки (вони мовчать), – тільки голос, од усміху карий,
Обертається їм услід: "Подивись, яка гарна пара!".

8.
От дивлюсь на тих двох – і сама відчуваю ніжність:
Чоловік був поблажливий. Жінка була капризна.
У нічнім ресторані смішного маленького міста
Гримотала в бляшанки звуків музика троїста.
Їм усюди знаходився вільний столик. Усюди,
Де з’являлись вони, їх проводили поглядом люди,
Розвидняючись на виду, і повії із пияками
Затихали на мить – завороженими дітваками.
А тепер там чорніє виям, мов згас посвітач у ніші.
Трохи жаль мені світу, в якому зробилось темніше.

9.
Знаєш, скільки себе пам’ятаю, я завше хтіла,
Щоб смагою справдешня пристрасть губи позолотила,
Щоб з-під ніг коханців в ході – ураганний вітер зривався,
І вихрило майдани і юрби шаленим шопенівським вальсом!
Щоб грозове повітря огненними зміями трісло,
Пропікаючи гострим озоном плісняві мислі! –
Я хотіла такої любови, котра єдина
Оновила би світ від бридоти, – і в тому була гординя.
І тому добирала мужчин, як князенко коней на стайні:
На якого положить руку – той вже не встане.

10.
Не конева вина – підупасти в дорозі на нозі,
А вина верхівцева, що коні його не носять.
(Вибачай за фольклорність стилю – а як інакше
Маю висловить те, що належить вгорнуть якнайм’якше?).
Я недурно тебе обрала – ти одинокий
Не прогнувся в колінах, а просто вивернувсь боком –
Обдираючись в кров, та на повнім розгоні чвалу:
Поки я ще, припавши, нестямно тебе цілувала, –
А уже летіла, скинута долі в проскоку бистрім:
Животом – на паркан, з висоти – на штахетні вістря...

11.
(Той паркан був насправді. Він був – церковна ограда.
Сутеніло, коли ти зненацька скрутив з автостради
(Тільки жовна під шкірою грали) – на путівець бакаїстий,
У такому мовчанні, неначе замислив убивство.
На горбі постала стара церковця (де кровця впала...) –
Чорна озія в небі, що ще відливало опалом.
Там ми мали б вінчатись і наших дітей хрестити –
Але темно було, й не було нас кому впустити.
І, округливши спину, мов в щось попереду ціливсь,
Ти рвонувся назад до авта – а я в ограді лишилась).

12.
Так і ходжу звідтоді – неначе звір у вольєрі,
В бароковім литві решітки, звідкіль залютовано двері:
У Борисполі, в залі відльотів, о п’ятій ранку,
У червонім, як крик, пальті, остовпіла подорожанка
(Все життя – в двох валізках: дитинство, вірші і осінь),
Я стояла сама – аж, здається, стою там і досі.
Я своїй країні була – що тістечко з кремом
На сім діб як порожній шлунок: вона вичищалась від мене.
Оголошено рейс, і потягся народ на посадку,
І бряжчала у тлумі круг мене незрима моя оградка.

13.
Що ж – прощай, і якщо назавжди... – як писав був один бритієць
(Всі слова рідномовні, як центи, кудись закотились –
Втім, їх, може, і не було, бо ж відомо: в наському слові
Нагромаджений досвід страху – значущіший, ніж любові).
Дуже шкода музики, милий, – отої, яка дрижала,
Розтинаючи світ навиліт, мов вени – бритвене жало,
І сочилось, мов сльози ніжності, плідне світло вологе,
І надсадою щастя дзвеніла далека дорога.
А тепер впізнаю цей звук тільки зрідка – на юних обличчях:
Витягаюче шию вслухання у подив далекого кличу.

14.
Тут годилось би ще щось додати (отак на тризні
По великих – усяка нічвида старається на афоризма,
Але в кожнім надгробнім казанню – маленька червива втіха:
От же, був ворохібник – а бачте, лежить як тихо!)...
А лежить – усього лиш стончений аркуш з твоїм письмом кострубатим,
Та пухнаста од пилу касета (не тягне – врубати):
Не великий небіжчик – підміна, скинуте рам’я,
Линовище, звіяна потерть, скоцюрблений бинт від рани.
А любов – подихтіла у простір, клубом розприслої пари,
Щоб згуститись деінде – над долями ліпшої пари.

15.
Не боюсь самоти. Значно більше боюсь – улягання:
Надто добре-бо знаю, як може в’язнить моногамна
Підкамінна залежність – так річка впирається в греблю,
Й розпаношений сміх затискають гіпсовані ребра.
Я невдовзі верну собі, милий, – і постать політну,
І вдаряючу в голови терпкість ще раннього літа,
Й ту ходу – мовби вмисне для мене дорогу мостили,
Й надмір рухів, якими себе випручую з тіла...
І в таку – некохаючу, власним засліплену смислом, –
Ти залюбишся наново, милий. І це буде смішно.

16.
Пам’ятаєш, я говорила: усе, чого раз не впізнав ти
(Вбраний наглухо в себе, ніби в скафандр астронавта), –
То немовби змарнований хист (віковічна вкраїнська риса!):
Всі зусилля догнать – що кривляння старої актриси
Із минулим статистки і ґримом ґротескно-яскравим...
Щиро зичу тобі – якнайбільше жінок і слави
(До якої доклала і я!), і не май до мене досади.
Заховай моє фото глибоко на дні шухляди.
І на цього листа, мій загублений бідний брате,
Як на всі попередні – не треба відповідати.

Закінчено: 28 червня 1994 р.
Кембрідж, Масачусетс
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 22.12.2008, 13:31   #23
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

прокидатися в обіймах не твоїх
і на вушко шепотіти моє сонце
і стягати ковдру з голих ніг
і здивовано питати Боже хто це
і дивитися у очі не твої
впізнавати в них зірки й дірки вчорашні
розливати темне пиво по тобі
і товкти стіну ногами ми пропащі
обіймати стіни білі жовті голубі
попивати твої сльози із вершками
все скінчилося кохана далебі
просто очі витікають хробаками

Роман Малко

Єдина.
В лісах застає мене темна година,
як музика в місті зненацька за рогом.
Я чую: пасеться узліссям єдино-
ріг (не плутати з носорогом).

Я брав тебе, як фортечні мури,
я в себе вмістив стільки стріл, скільки зміг.
А зараз ніч, як великий мурин,
і тужно голосить єдиноріг.

Він рідкісний звір. Я галопом розсуну
пахучі кущі і галявини. Там
він пив, наче воду, кожну красуню,
та я навіть подиху з тебе не дам.

Він лагідний звір. І тонка в нього шкіра --
зламається спис назавжди, мов жердина.
Я навзнак засну біля вбитого звіра,
прохромлений рогом.
Єдина.

Андрухович
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 03.01.2009, 12:44   #24
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

А ми з тобою нерозлийкава
Тому і бар вумен до нас ласкава.
тобі розчинну,
мені в зернятках
І неодмінно
в одне горнятко..
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 05.01.2009, 01:08   #25
аксакал
 
Аватар для Вредное
 
Регистрация: 26.08.2007
Адрес: Киев
Сообщений: 3,246
Вес репутации: 19
Вредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss3246
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

-В. К.

Якщо хочеш, ти можеш зостатися – сном або тінню.
За деревами їдуть вже повні підводи дощу.
Кришать крилами зорі сліпі жовту сутінь осінню
На уламки, в яких я ніколи тебе не прощу.

І не треба інакше. Проси, щоб не вибухло літо
І не вжалило світлом її ангелічних долонь.
Ну а істина в тім, що усіх, кого хочеш зігріти,
Слід вести до багаття.

А потім кидать у вогонь.

І. Шувалова
__________________
профиль в Telegram: Lena_Sveige
Вредное вне форума   Ответить с цитированием
Старый 20.01.2009, 12:56   #26
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Я кохаю Вас, Єво. Не виходьте за мене заміж.
Не жалійте мене, хоч і тяжко буде мені.
Я Вас прошу, ні слова.Усе передумайте за ніч.
Добре зважте на все, і вранці скажете: ні.
Світла мрія про Вас співає мені,як сирена,
Прив"яжуся до щогли і вуха воском заллю.
Розумію, це щастя. Але щастя-воно не для мене.
Я боюся Вас, Єво. Я вперше в житті люблю.
Моя пісне пісень! Золоте пташеня мого саду.
Корабель попливе, я не вдержу його в берегах.
"Фрам" - це значить "Вперед". Ви залишитесь, Єво, позаду.
Бо до серця підступить вічний пошук у вічних снігах.
Тиждень буде все добре. Цілуватиму Ваше обличчя.
Може навіть не тиждень, а цілі роки минуть.
Будем дуже щасливі... Але потім в о н о покличе.
Ви зумієте,Єво,простити це і збагнуть?
Ви не будете плакать? Не поставите душу на якір?
Не зіткнуться в мене два начала - Ви і в о н о?
Я без вас нещасливий. А без нього я буду ніякий.
Я без вас збожеволію. А без нього піду на дно.
Ваші теплі долоні і мої відморожені руки...
Як вуста відірву від такої сумної руки?
Чи зуміємо жити - від розлуки і знов до розлуки?
А якщо доведеться чекати мене роки?
"Фрам" застряне в льодах...А яякщо не вернуся я звідти?
Я ж собі не прощу! А якщо у нас буде дитя?!
Ви, така молода! Ви,що любите сонце і квіти!...
- Я люблю тебе, Нансен! І чекатиму все життя.
Все,що є найсвятіше,в мені називається - Нансен.
Хай співає сирена,вона перед нами в боргах.
Я сама розіб"ю об "Фрамові" груди шампанське,
Як покличе тебе вічний пошук у вічних світах.
Моя Пісне Пісень! Вічний саде мій без листопаду!
Ти відкриєш свій полюс. Тебе не знесе течія.
Подолаєш сніги.Все залишиться, милий,позаду.
"Фрам"- це значить "Вперед". А на обрії буду я.
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 13.02.2009, 16:57   #27
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

ти фенікс
спопеляєш ліси
хочеш любити
але не вмієш
закохуєш у себе півнів
палиш їм крила
вони більше не в змозі літати через паркан
а потім зникаєш сама
фотоспалахом
фотозвуком
по тобі лишається тільки дим
і попіл
і в пам’яті чавунна окалина
твоїх очей
і помаранчеве пір’я
твоєї здійсненої мрії
народжуєшся знову
це аркуш мебіуса
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 13.02.2009, 17:19   #28
аксакал
 
Аватар для Вредное
 
Регистрация: 26.08.2007
Адрес: Киев
Сообщений: 3,246
Вес репутации: 19
Вредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личностьВредное - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss3246
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

я настільки мовчу, що зриваюсь на крик.
встановити зв’язок, проковтнути язик.
зупинившися, з жахом намацати стіну.
як завжди, я поставила все. як завжди,
все пропало. ну що ж – піднімайся, іди
і плати свою ціну.

я гадала, що руки не брешуть, якщо
навіть брешуть вуста. я гадала, ніщо
неспроможне закреслити дику взаємність тремтіння.
але я помилилася: наші тіла
нам чужі, і якщо навіть я і була
на межі – ти не креслив цих ліній.

виявляється, зраджують слина і піт.
виявляється, вихід там само, де вхід.
я лечу, як болід, я тремчу, як старий паралітик.
ти пішов, не забравши нічого. тоді
що ж я марю? ходжу, як у темній воді,
неспроможна ні плакати, ані як слід захворіти.

втім, це слабкість – а слабкість пасує не всім.
і земля, що кружляє навколо осі,
не зупиниться, скільки її не гамсель кулаками.
тож не варто аж надто молитись на дим
чи на пам’ять. збираймо пожитки, ходім:
кожен з нас – за своїми зірками.

світло ріже, бо світло – це скалки дзеркал.
подивіться – я радісна, я говірка!
я пишу – отже, щось у мені ще від мене зосталось!
тільки пальцями страшно торкатись лиця,
бо не знаю, хто з нас – справжня я, а хто ця,
що всім вам посміхалась.

слів бракує. і там, за словами, – пітьма.
чули голос мій, скажете? ні, я – німа.
щонайбільше – відлуння, а може й гудіння антени.
мої смисли колись ще розчавлять мене.
ти правий, що крапки розставляєш. я – не
та, котра доведе божевільні твої теореми.

слів бракує. лишились одні цигарки.
я ще буду півночі латати дірки
на своїй усезнаючій, всепам’ятаючій шкірі.
кожен подих – поріз, кожен дотик – це шрам,
але навіть у цій хірургії всім нам
ще воздасться – залежно від нашої віри.

тож я вірю: у справжність імен і знамень.
через силу я вірю у завтрашній день,
в те, що коло – не коло, а дещо подібне спіралі.
в те, що кожен кінець – ще не зовсім кінець,
що у жилах штовхається кров – не свинець.
в те, що всі ми живі – хоч би скільки разів помирали.

тільки тут моя віра – блазнівський ковпак.
і дзеркала сміються, що все це не так.
і у роті – цей смак: райських яблук, а може - блювоти.
та хоча й не спрацьовує Пісня Пісень
в наші дні, все одно – я б віддала усе

за один твій украдений дотик.
__________________
профиль в Telegram: Lena_Sveige
Вредное вне форума   Ответить с цитированием
Старый 13.02.2009, 17:43   #29
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Андрухович

А це така любовна гра:
кружіння дзеркало і промінь! -
ти ж все одно підеш за грань,
у чистий спомин, чистий спомин.

Кружіння!.. ніби не спроста
миттевий дотик (чудо стику!)-
на луг життя і живота
покласти б руку, теплу й тиху...

Ми надто близько - марний знак,
той запах Єви - не інакше!
Ми двоє в дзеркалі, однак
усе не так і все не наше.
Бо вийду із дзеркальних меж -
розвалиться хистка будова.
Ти в чистий спомин відійдеш,
слонова кість, роса медова...
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 28.02.2009, 23:01   #30
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Олекса ЮР

ТАНК НА ВУЛИЦІ…

Танк на вулиці. Кров на вилиці.
Нове збочення. Нове бачення.
Я тобі

подарую милиці.

Не запізнюйся

на побачення.

Клином клин, і по черзі — чергою.
Вдарив грім. Научи хреститися!
Ех, мені би

твою енергію!

Вік — живи, цілу вічність — вчитися.

Танк на вулиці, слон броньований.
Зоо-

парк розбомбили зранку ще.

За-

ховайся, моя згорьована

за фіраночки, за фіранчища.

Будуть постріли, будуть паузи,
Білі лиця по теле-

баченню.

Я
тобі

подарую

маузер.

Не запізнюйся

на побачення.
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 06.03.2009, 12:25   #31
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Ліна Костенко

Я хочу знати, любиш ти мене,
чи це вже сон, який уже не сниться?
Моєї долі пекло потайне,
моя сама від себе таємниця!

Чи ти за мене душу віддаси,
чи розміняєш суєтно і дрібно?
Краса – і тільки, трішечки краси,
душі нічого більше не потрібно.

Чи, може, в цім калейдоскопі літ,
де все нещадно звичне і щоденне,
ти просто мені дивишся услід
і трохи любиш сни свої про мене?
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 13.03.2009, 12:31   #32
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Сергій ЖАДАН

* * *

За хвилину до того, як випаде дощ,
ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском
ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
твого тіла і враз його стиснуть.

Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
відчувають смак їжі за мить до годівлі,
так солдат, що за хвилю повинен загинути,
відчува деформації у власному тілі.

Сміх, що має до мене назавтра прийти,
розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з’явишся ти, -
я тебе передчую.
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 30.03.2009, 10:42   #33
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Анатолій ДНІСТРОВИЙ

терцинами грієш їй груди
на яких зникають синці від поцілунків
голодних і спраглих скитальців
з очима вицвілими від сухого сонця
з ротами повними піску й невимовлених слів
з головами в яких прокурені кімнати пам’яті
ще ховають обличчя без шкіри

ти дихаєш на них важкими рядками
і вони починають тобі дорікати.
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 13.04.2009, 14:30   #34
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Оксана Забужко

…Цей чорно-бурий дим, як вихлоп вантажівки,
Летів мені в лице — на всіх земних шляхах!
Якщо ти є поет, і ще до того жінка,
То здохнеш к тридцяти — якщо вдалась плоха.

А я була дитя — як всі домашні діти:
На віях і губах — тичинковий пилок…
Тож повних тридцять сім — підстава порадіти,
Що я таки незгірш земний мотаю строк:

Що, риючи вперед, наосліп, мов кротиха,
Вколочена у твань чи вдарена під дих,
Вихлипую свій текст — між видихом і вдихом,
І значить, бережу
когось із молодих…
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 20.04.2009, 14:38   #35
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Ліна Костенко

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.

Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи у безвихідь
Веселим жартом рятувать.

Слова натягувать як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотню німоту.

Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
Напитись голосу твого.
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 24.05.2009, 11:32   #36
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

ПОСТРІЛ.
Юрій Андрухович

Ти заповзеш, нечутний, ніби вуж,
у золоті дзеркала установи,
поправиш ружу й посміх Казанови
і сам собі накажеш: кроком руш

до кабінету, де — вершина змови.
Тебе чекає мрець — очей не мруж,
а, вихопивши револьвер із руж,
спрямуй на нього дуло тридюймове.

Ти станеш в цю хвилину шестикрилим,
а він повільно зсунеться на килим,
потягне канделябр і паламар.

Ти скинеш рукавички (щойно з пральні)
і, розпізнавши натяки астральні,
почуєш, як видзенькує комар.
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 28.05.2009, 10:26   #37
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Анонімний якийсь

Вона – назавжди буде поруч.
Вона здмухне вечірню втому.
Ви – разом. Це не випадково,
Бо де ж є щастя, як не вдома?

Я буду поруч, як захочеш,
Як зможеш, як приїдеш. Поки...
Допоки я тебе кохаю
І рада чути твої кроки,

Краду я в неї хвильки долі,
Мов яблука зриваю з неба.
Ми – разом. Це не випадково.
Хоч знаю я, що так не треба.

Вона – назавжди буде поруч.
А я з тобою аж до ранку.
Це – щастя. Наше із тобою.
Тож я – природжена коханка!
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 01.06.2009, 12:55   #38
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Недослухана і недочута,
З запитальним туманом в очах.
Сонцем, зливою, вітром розкута,
Розтривожена ґвалтом комах.

Недовершена, недокарбована,
Недовтілена, ледь жива.
Сонцем, зливою, вітром таврована,
Недопещена та мала.

Переступлена, перехована,
Перевтілена в власні роки.
Сонцем, зливою, вітром гаптована,
Їй луною сміються зірки.

Недоглянена і недолюблена,
Перевершена власним „Я”.
Сонцем, зливою, вітром загублена,
Не полита росою земля.

Недопоєне, недогодоване,
Недодихане маяття.
Сонцем, зливою, вітром сплюндроване
Чиєсь, десь і колись життя.
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 12.06.2009, 19:58   #39
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Hey...

Я хочу бути дівчиною у червоному светрі
вона проходить повз
раннім ранком
у старих кльошах
з родимкою на вказівному пальці
з посмішкою на блідому обличчі
(таку ж має кожен
просто хтось не носить)
вона поспішає на свої пари
чи своє побачення
чи прямо у свій власний
рай

я хочу бути її
щастям

Я хочу бути хлопцем у синіх кедах
він проходить повз
ледь по обіді
він несе у руках щойно зірване сонце
єдину денну зірку
він стрибає
з червоного на червоний
камінець бруківки
і співає собі під ніс
думаючи про когось
Hey, Jude…

я хочу бути його
закоханістю

Я хочу бути чоловіком із кудлатим псом
на повідку
він проходить повз
вже надвечір
він курить дешевий тютюн
він випускає кільця диму
і крізь них пальцями із цигаркою
рахує троянди на кущі
він посміхається

я хочу бути його
спокоєм

jonni_ry
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Старый 15.06.2009, 13:28   #40
Заслуженный житель
 
Аватар для Гайка
 
Регистрация: 28.12.2007
Возраст: 30
Сообщений: 2,195
Вес репутации: 17
Гайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личностьГайка - весьма и весьма положительная личность
Активность Длительность
0/20 19/20
Сегодня Сообщений
sssss2195
По умолчанию Ответ: Поезія. Улюблене українською.

Cергій Жадан

вона ще не виросла і не втратила голову
від чорної музики у власних зап’ястях
і світло з небес і початки голоду
в її долонях будуть за щастя

вона ще не падала на мокрі матраци
і в кров її не вливався поспіх
і ще не блукала південними трасами
худоба – таврована мов плацкартна постіль

ні болю в легенях ні решти блиску
в темній траві без кінця і міри
й гарячі квіти високого тиску
не росли на відкритих ділянках шкіри

і друзі на станціях і ріки в селищах
дбають про свій подорожній статок
і одяг випалюється на сонці все ще
вірно тримаючись її лопаток

вона ще не може просто померти
зализує рани наче конверти
чистить зуби мов табельну зброю
і засинає поруч з тобою
__________________
[COLOR="Silver"][B][FONT="Georgia"]Давай залишимо більше для нас!..[/FONT][/B][/COLOR]
Гайка вне форума   Ответить с цитированием
Ответ


Здесь присутствуют: 1 (пользователей: 0 , гостей: 1)
 
Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Быстрый переход


Текущее время: 11:09. Часовой пояс GMT +3.

Архив - Вверх
Чат

Рейтинг@Mail.ru
Помощь форуму можно оказать перечислением на bitcoin адрес
1BAHMUTAWUdQxuWp7uZ6K7DuNYfU6DnSgB
Powered by vBulletin® Version 3.8.12 by vBS
Copyright ©2000 - 2021, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot
Время генерации страницы 0.74240 секунды с 12 запросами